- презирство
- -а, с.1) Почуття повної зневаги, крайньої неповаги до кого-, чого-небудь.2) Байдужість, неповажне ставлення до чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
презирство
Смотреть что такое "презирство" в других словарях:
презирство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
запльовувати — ую, уєш, недок., заплюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. Забруднювати що небудь, вкриваючи плювками або чимсь виплюнутим. •• Заплюва/ти о/чі кому плюючи кому небудь в обличчя, виявити зневагу, презирство … Український тлумачний словник
зневажати — а/ю, а/єш і рідко знева/жувати, ую, уєш, недок., знева/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Виявляти презирство, неповагу до кого , чого небудь; прот. поважати. 2) Ображати кого небудь, принижувати чиюсь гідність. 3) Нехтувати чимось, не виявляючи… … Український тлумачний словник
кривитися — кривлю/ся, кри/вишся; мн. кри/вляться; недок. 1) Ставати кривим; викривлятися (у 1 знач.), згинатися. || Утрачати симетричний вигляд; схилятися набік, перекошуватися. 2) перен. Робити гримаси, виражаючи невдоволення, презирство, а також від болю… … Український тлумачний словник
наглумлятися — я/юся, я/єшся, недок., наглуми/тися, млю/ся, ми/шся; мн. наглумля/ться; док., з кого – чого, над ким – чим. Кепкуючи, насміхаючись, виражати неповагу, презирство до кого небудь; знущатися з когось … Український тлумачний словник
наплювати — юю/, ює/ш; наказ. сп. наплю/й; док. 1) Зробити один або декілька плювків куди небудь, на щось. 2) перен., розм. Виявити до кого , чого небудь зневагу, презирство, байдужість; не порахуватися з кимось. 3) тільки інфін. Уживається для вираження… … Український тлумачний словник
нечисть — і, ж., збірн. 1) Бруд, сміття, покидьки і т. ін. 2) розм. За релігійними уявленнями – нечистий дух, біс, дідько, сатана, відьма і т. ін. 3) перен. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини огиду, неприємні почуття і т. ін. 4) перен.,… … Український тлумачний словник
пан — I а, ч. У давньогрецькій міфології – бог лісів; пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів; у римській міфології – Фавн. II а, ч. 1) Поміщик у старих Польщі, Литві, дореволюційних Україні та Білорусі. || перен., ірон., зневажл … Український тлумачний словник
плювати — плюю/, плює/ш; наказ. сп. плюй; недок. 1) Викидати, виштовхувати з рота слину, мокротиння і т. ін. || чим, перен. Вивергати, викидати з себе (кулі, вогонь, дим і т. ін.); розкидати навколо себе часточки чого небудь. 2) перен., розм. Виявляти щодо … Український тлумачний словник
погань — і, ж. 1) Покидьки. 2) розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3) розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4) перен., розм. Що небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. || Негідна,… … Український тлумачний словник
